Петро Ряска, народився 14 серпня 1975 року в с. Білки, Іршавського р-ну, Закарпатської обл.
Живописець.
2004-2009 р.р. Навчання в Закарпатському художньому інституті на кафедрі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, група живопис в м. Ужгород. Вчитель з фаху народний художник України В`ячеслав Приходько.
З 2007 року член молоджного об`эднання нацiональної спiлки художникiв України.
В 2007 роцi твори: "Мій двір" та "Етнос"нагороджені дипломом на мiжнародному бiэнале - Medial 2 ART Biennial (Art Addiction Medial Museum. London).
СОЛО ЕКСПОЗИЦІЇ :
2008 лютий, Ужгород, Персональна виставка, галерея "Ужгород"
РЕСПУБЛІКАНСЬКІ ГРУПОВІ ЕКСПОЗИЦІЇ:
2010 січень , Київ, Республіканська виставка Україна від Трипілля до сьогодення,ЦБХ
2009 грудень, Київ, Республіканська рздв`яна виставка,ЦБХ
2009 жовтень, Київ, Республіканська виставка до Дня художника, ЦБХ
2009 квітень, Полтава, Всеукраїнська художня виставка "Гоголь, Україна і світ"
2007 грудень, Київ, Республіканська рздв`яна виставка,ЦБХ
2007 жовтень, Київ, Республіканська виставка до Дня художника, ЦБХ
2007 травень. Тернопіль, Всеураїнська художня виставка "Мальовнича Україна".
2006 травень. Київ, Всеукраїнська художня виставка "Молодіжна 2006". ЦБХ
Від автора:
Вважаю, що емоція, яка переживається та виплескується під час роботи над твором є вкрай важливою. Тому емоційний живопис - він живий, л`ється, котиться, співає, танцює та чарує...
Це як поезія та роман, твір та комедія.
Прагну постійно бачити незвичайне у звичайному світі.Знаходити радість та безпосередність у всьому. Та засобами мистецтва втілювати в життя.
Твір “Кузня Гамора” II - є етнографічна тема.
У творі, як художній засіб використано перебільшення: форми наковальні, конструкції кузні, монументальності могутнього молота, естетизування матеріалу та вихід за межі формату твору, чим надається певної складності необхідної для передачі асоціації з механізмом кузні “Гамори ”.
В переносному розумiннi кузня - це місце, де готується, формується, виготовляється щось важливе для людського життя. Через це загальна форма композиції, яка має дещо містичний зміст, що нагадує іконостас, царські ворота , силует храму, розкриває ширше можливості вирішення теми та творчого пошуку з використанням виступаючої частини композиції. Крім передачі складного механізму кузні виступаюча частина композиції має дещо абстраговану форму хреста. Об`єднує та виправдовує виступаючу частину композиції також викинута в верх рука одного з ковалів, що символізує силу руки людини.
Сама кузня – це діюча водяна кузня-музей Гамора 300-річної давності ,яка розташована в Закарпатській області України. Все внутрішнє обладнання кузні зроблене з дерева: 150-кілограмовий дубовий молот, букові опори -токи, на яких він тримається, стіни, стеля. Дерево для кузні селяни брали лише з місцевих лісів, кажуть, інше не таке міцне. Окрема тема - дубове водяне колесо. В ньому немає жодного гвіздка, лише дерев'яні кілки. Останній раз його міняли в 50-х роках минулого століття. Вирубали для цього широчезний дуб, який заледве обхоплювали 15 чоловік.
|
